?

Log in

Previous Entry | Next Entry

Замальовки з натури. Взято у Тетяни Бо.

************************************************************************

45 маршрутка (до Дарниці) Жіночка в дешевезному пальтечку на синтепоні і з облізлою сумочкою:

"Да синок. Стріляють? Шо, вас отпускають? Сьогодні зачистка? Ну і слава Богу. Дивись ноги не отморозь і як справишся заїдеш додому я пірожков напечу."

Мужчіна лєт 60 в пальтечку і дірявих черевиках, каже другому в дубльонкі із плюшевого ведмедя. Од них пахне - верхні ноти пшеничної, нота серця - портвейн три сімьорки, і конєчна нота, шипровий запах сільодки.

- Я вотетого не понімаю - хай ідут на заводи работают на благо родіни.

Другий:

- Так заводи ж закриті.

- Так пусть новиє строять?

- Так а за шо і нахєра?

- Нє брат, то уже другой разговор. Ми ім на жизнь заработалі, тепер хай нам на пєнсію работають. А то там всі предпрініматєлі два мєсяца стоят, налоги не платят нам в мартє ж пєнсій не буде ось побачиш.

- Да главне шоб стабільность і шоб картошка не дорожала...


*********************************************************************************************************************************************

В метро дівчинка з жовто-блакитною лєнточкою сидить навпроти мене, біля неї чувачок з планшетом, чуть далі містер жлоб, той який заробив 200 баксів на пальто і пожлобився на машину, і дивиться вокруг як на гамно. Далі два спарцмєна, розложили рами на два посадочних мєста. Кловська. Входить бабулька з лижной палкой, бабулька із тих шо жили тут ще за Рюриковичів, чи й Кия і вона всьо знає як должно буть історіческі правільно, із тих шо заїбуть бистро і дьошево. І вона входить так ізящно в каракулєвой шубкє с проплєшинамі і лижной палкой, видно шоб не вбицця нахер на льоду, яким работніки жека, ніразу не екстремісти, скорочують народонаселення. Планшетнік головного мозга даже не підняв голову, спарцмєнам навєрно трєнєр запріщає стоять во врємя двіженія, пальто за 200 баксов скривився. А дівчина підхопилася і каже:

- Сідайте. Прошу.

Бабка сіла пошамкала челюстю і видала:

- Шо бандеровка?

- Напевно. Добре було б якби так.

Весь вагон заворушив вухами в предчувствії піздєлки.

- Ну і єхала би в свой Львов, чєго сюда пріпьорлась лєнточкі носіш?!

- Ок. Прабабуся моя все життя живе на Великій Житомирській, від неї їду додому, на Дружби народів. Бувайте.

- Ви відєлі, бандеровци уже захватілі Кієв! Скоро всьо страшно подорожает. І пєнсій платіть не будут.

А жіночка одна така, із тих шо в трамвайному депо із 17 років пашуть:

- Так Азіров мать би йо так і так все уже подорожав далі нікуди. От єслі його оставить то він канєшно підніме зарплату мєнтам, якраз на 800 рублів вашой пєнсії.

Бабулька тоді повертається до хлопця з планшетніком і каже:

- Вот ти бил в Європє?

- Бил. Я там 5 лет учілся. Вам чєм-то помочь?

- Вот там же ізвращєнци, скажи?

- Ну да, там ізвращєнци платят такую пєнсію, что старікі покупают новиє машини, раз в полгода єздят путешествовать, і обєдают в ресторанє. І да, там бабушка в 80 часто виглядіт как у моя мама в 45.

Бабуля задумалась і зависла.

*********************************************************************************************************************************************

Контрактова площа. Сумний невмиваний Сковорода, так ніби стоїть дивицця на нерозчищену брудну вулицю імені себе і думає "Шо я тут роблю? І раді цього нада було всю жизнь одмахать босяка і познать дзен?".

Біля метро пацанчіки ріальни стібуть козачка, що припрошує до ресторану зі смакотинням:

- А ти нам іщо станцуй. Відєл как бєркут тваїво танцевал?

- Хлопці, відчепіться, я на роботі.

- Ти шо підарас такую работу дєлать?

З метро виходить кремезний чоловік з вусами як у козака Мамая.

- Хлопці вам білєт щас каждому оформить? Чи ви й так дорогу знайдете? Шоб через хвилину ви були в своєму блядь Маріїнському, і ні носа оттуда. Понятно?

Не знаю може в дядька був в руках якийсь переконливий аргумент, але пацики посунули на Спаську.

*********************************************************************************************************************************************

Я тут про те, що останнім часом мене жахливо заїбало слово "стабільность", почті так само як і "провокатори". Ну провокатори понятно. А от "стабільность" це якесь новоутворення в організмі, яке ще не оприділилось чи воно злоякісне і дальше всьо, чи доброякісне і далі будуть рости пишні кучері і рівні зуби. До того ж про ту блядську стабільность говорять люди, які ніхєра про неї не знають. Люди, яким можуть платити, а можуть і не платити пенсії, в яких за нєхєр снєдать відберуть льготи за Чорнобиль шоб купить кабміну нові кольоса. Люди, в яких нема за шо полатать черевики і купити нову торбу.

Це як в нас була сусідка тьотя Таня, яку регулярно пиздив муж. І от коли їй моя мама мастила голову зеленкою і питала "Таню, ну чо ти його не виженеш, він же тебе вб'є колись". А Таня отвічала "Вєра, так зато ж усе понятно і стабільно". Оце десь так само. Тебе принижують виплатами на виховання дитини в розмірі 130 гривень. Стабільно принижують пенсією меншою ніж квартплата за задрочену двушку. Стабільно картопля скоро буде дорожча за ківі. Але ж блядь стабільность...

Latest Month

February 2014
S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
232425262728 

Tags

Powered by LiveJournal.com